Резонансний фільм «Гра на перехоплення»: військова та олімпійська історія братів Михайленків

20.02.2026 16:01

«ССО Рекрутинг» долучився до столичної прем’єри кінострічки, яка поєднала великий футбол і велику війну

У кінотеатрах України стартував показ документального фільму «Гра на перехоплення». Коли один брат вирушає на бойове чергування й радіє збитому «Шахеду», інший виходить на поле під Гімн України на Олімпійських іграх. Саме на цьому яскравому контрасті й тримається сюжет.

Дебют братів у кіно

У центрі історії уродженці Чернігівщини брати Михайленки. Старший, Сергій, на той час служив у ЗСУ та командував мобільною групою ППО. Молодший, Микола, нині футболіст київського «Динамо», представляв Україну у складі олімпійської збірної на літніх Іграх у Франції. Поки один під сигнали повітряної тривоги полював за ворожими дронами, інший готувався до матчів і мріяв прославити країну на головному світовому спортивному форумі чотириріччя.

«Один брат ризикує життям на передовій, інший представляє Україну на арені Олімпійських ігор, – розповідає режисер фільму Володимир Мула. – Це історія про братерство, професіоналізм та любов до України. Про зв’язок, який не розривається навіть тоді, коли між людьми сотні кілометрів і різні реальності. Вони завжди разом, наче живуть одним життям».

Зйомки відбувалися в Україні та Франції, а вся робота над фільмом тривала близько півтора роки. Знімальна група працювала там, куди зазвичай камери не потрапляють: і в польових умовах поблизу лінії фронту, і в роздягальні збірної. Фільм побудований не на традиційних інтерв’ю, а на живих розмовах героїв, на буденних діалогах військових та футболістів. Кожен зі своєї точки зору говорить про втому, надію, щоденні завдання. Як переживає одне за одного.

Порада Шевченка – Олімпіада

Для Володимира Мули ця робота стала продовженням яскравого шляху в спортивній документалістиці. Раніше він зняв «Юкі» та «Нація футболу», а у 2024 році став першим українцем, який отримав Sports Emmy Awards за серіал «Футбол має тривати». Проте у «Грі на перехоплення» він вийшов за межі спорту, поєднавши його із триваючою вже чотири роки війною.

«Я вдячний Руслану Ротаню за довіру. Попри всі футбольні забобони, він дозволив нам бути максимально близько до команди – на тренерських нарадах, у роздягальні, під час підготовки до Олімпіади», – згадує режисер.

Частину відзнятого матеріалу глядач так і не побачить. Міжнародний олімпійський комітет не дозволив використати кадри з роздягалень стадіонів і з арен під час самих змагань, адже фільм безпосередньо торкається теми війни. Попри це, стрічка не втратила глибини, навпаки, завдяки нестандартним режисерським ходам обмеження лише загострили її нерв.

Сценарист фільму Микола Васильков розповідає, що ідея поєднати футбольну й військову історії народжувалася поступово: «Команда перебирала різні варіанти. Я спілкувався з Андрієм Шевченком, який порадив звернути увагу на Олімпіаду. Дійсно історичний момент, адже збірна України вперше в історії здобула право виступати на цих змаганнях. Виявилося, що родичі одразу кількох гравців служать у ЗСУ. А історію саме братів Михайленків підказав аналітик збірної Євген Гресь».

Військовий з акторським талантом

«Два рідних брати, які дружать та підтримують один одного, поруч з якими чудові тато й мама, дружини, а тепер і діти. Мені одразу сподобався цей варіант, а як Сергій зіграв – природньо та без хвилювань, наскільки органічно дивився в кадрі – стало справжнім відкриттям. Він військовий, за фахом інженер, але міг би бути чудовим актором», – говорить Васильков.

На прем’єрі були присутні всі головні герої. Руслан Ротань зізнався, що й досі емоційно переживає олімпійський турнір: «Так, ми не вийшли з групи, не виконали завдання. Було б набагато цікавіше дивитися фільм, якби Україна, наприклад, грала у фіналі. Але це був перший олімпійський досвід. І кожен із нас має зробити з нього висновки та стати сильнішим. Дякую авторам, що зуміли передати наші емоції й бажання гідно представити країну».

Окрема сюжетна лінія – прапор України, на якому бійці підрозділу Сергія залишили свої побажання. Через Миколу він потрапив до збірної й висів у роздягальні на всіх матчах. Для гравців це був не просто символ, а нагадування, заради кого і для кого вони виходять на поле. Після показу Руслан Ротань виніс прапор до глядачів і передав Володимиру Мулі. Режисер пообіцяв виставити раритет на благодійний аукціон на підтримку ЗСУ.

Увага до Сил спеціальних операцій

Автори фільму вже не перший рік підтримують українських військових, зокрема бійців Сил спеціальних операцій ЗСУ. Володимир Мула передавав спецпризначенцям автівку, зарядну станцію, засоби захисту та інше необхідне спорядження, а Микола Васильков неодноразово був ведучим на матчах футбольної збірної ССО. Тож на прем’єрі в Києві були й представники «ССО Рекрутинг», які в спеціальній тематичній зоні «Планети Кіно» в ТРЦ «Блокбастер», наповненій зразками ударних, розвідувальних БПЛА й атрибутикою спецпризначенців, розповідали гостям про можливості служби в підрозділах Сил спеціальних операцій.